Поле зоране чорніло
Обрій лісом підіперся.
І на дворі вечоріло,
Позимніло – холод вдерся
Гуси ввишині литіли
І журливо геготали
Тай з відльотом запізнились,
А тепер – наздоганяли.
Все навіяло лиш смуток,
Жалість десь в душі пробігла
Погледів на все довкола
І збагнув – що осінь втікла.
Що втекла вона тихенько
По безмежнім чорнім полі.
04.02.2016 р.