«Забулося,забилося,запилося,
Думав,у минулому лишилося…
Та осколок в душі заворушився,
Чомусь в стакані так і не втопився?
Він шкребче та ятрить ночами,
З подряпини вже виростають рани.
А серце кров'ю від ран отих стікає…
Й чому минуле мене не покидає?»
«Тому,що,сину,маєш ти провину:
Можливо,оббрехав кого чи вкрав,
Чи може,ти забрав чию дружину,
Чи може кому долю поламав?»
«Не поламав нікому,батьку,долю
Й в житті нікого я не обмовляв.
Я п'ю за жінку,що забрала волю,
Я п'ю за серце,що своє віддав..!»
29.02.2016 р.
