Ой на лузі, на зеленім
Жив-був коник-стрибунець
Він був жвавим і моторним
І у всьому молодець.
Цілий день він міг стрибати
По травинках і квітках,
І на скрипочці зіграти
Був він хоч куди мастак
Всі у лузі так любили,
Як він грав для них щодня.
На його концерти милі
Вся збиралася рідня.
Серце ніби завмирало,
Подих кожен тамував,
Навіть дня було замало,
Слухати, як коник грав.
