Сперечались на дорозі
Троє мужиків,
Кожен жінку ідеальну
Для себе хотів.
Перший каже, що найкраща
З карими очима,
Темний волос, густі брови –
Найкраща дружина!
Другий злісно заперечив:
За білявку кращої немає,
Зелені очі, широкі стегна –
Це кожен дурень знає!
Ну а третій засміявся
І ось що сказав:
«Найгарніші є руді,
Я кращих не знав!
Тонкі брови, довгі вії,
Волосся кучеряве,
Вуста повні, соковиті,
А очі – яскраві!»
Йшов повз них якийсь старець,
Він немало знає,
Нехай скаже, яка жінка
Найкращою буває.
І всі троє мужиків
Кругом старця стали,
Кожен правий із них був,
А ті не визнавали.
Той старець недовго думав,
Історію розказав,
Він чув її від свого діда,
Як в Бога чоловік прохав:
«Мені нудно, зроби жінку.
Із чого, не знаю!
А то жити в цьому світі
Для кого не маю!»
Бог задумався, не хотів
Йому відмовляти,
Тому почав над жінкою
Довго працювати!
Він використав із сонця
Проміння яскраве,
Красу лебедя, грайливість кішки,
Хутра тепло ласкаве!
Грацію метелика,
Притягальність магніту,
Мерехкотіння зірок
Та мінливість вітру!
А щоб зменшити солодкуватість,
Додав сльозоточивість,
Жадібність акули
Та мухи настирливість!
Ревнощі тигриці,
Мстивості оси,
Хитрощі лисиці –
І більше не проси!
Життя вдихнув у неї
І чоловіку дав,
У нього вийшла жінка,
Яку він й не чекав!
Бог сказав «Бери такою,
Якою вона є,
І не намагайся щось створити
Із нею своє!»
З того часу появились
Білявки і руді,
Темні, кучеряві,
Високі і низькі!
Вони з одного тіста
І одного Творця,
Комусь біла миліша,
А іншому – руда!
Це розказав старець
І далі подався.
Ніхто із них трьох
В той час не обізвався!
Відтоді мужики
Уже не сперечались,
Найкрасивіша та,
Що кожен закохались!!!
17.11.2015 р.
ID:
643743
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 14.02.2016 12:36:39
© дата внесення змiн: 14.02.2016 12:36:39
автор: bojkiv4anka
Вкажіть причину вашої скарги
|