Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вакуленко: ІСТОРІЯ ОДНОГО КОХАННЯ, епізод 6 - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 12.02.2016 - 10:06
а що я, що дні моїсірі? ще не фарбувала весна в колір життя землю та душу, то і мої фарби, і почуття мої все однотонні, лише й тої печалі, як зауважили ви: прожив день? - ні, заплатив ним, віддав його часові, назавжди віддав. а днів-бо наших - всі полічені!.. Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як жаль, що ми раніше ці дні не лічили... Та не будемо про сумне. Весна всерівно прийде, з нами чи без нас. Чекаю весну, бо хочеться ще раз ожити, вдихнути на повні грудисвіжого повітря і щось робити й робити на землі і відчувати від цього задоволення.
Касьян Благоєв, 11.02.2016 - 23:08
в епічне перейшло ваше натхнення, Жовтнева Жінко, а як саме життя ваше? що дні дарують, що забирають?
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, що відвідали. Я сама від свого натхнення не очікувала нічого подібного, та хтось краще нас знає, що ми вміємо. А дні, як і всім дарують час для життя і забирають цей час, і так з кожним новим днем. А як ваші справи, давно вас не бачила.
|
|
![]() |