Давно загублені серед сірої буденності моменти щастя стікають грудами болі по стінкам внутрішнього світу.Всі спогади про ті заповнені радістю дні,години,хвилини викликають тільки зворотню реакцію - негатив.
Немає когось,хто допоможе,адже це тільки твоя проблема,тільки твій результат минулих дій і нічий інший,і тому тільки ти можеш щось змінити,хоча сил замало для того,щоб просто існувати.
Контакт з всесвітом втрачений,гармонія з собою порушена.Ти шкодиш сам собі,ти блукаєш в минулому і забуваєш про те,що відбувається тут,в цей момент.Біль душить із середини.Ні від чого не отримуєш задоволення.Ніде немає яскравих фарб,навкруги сірість і монотонність.
До щастя тобі ще не один переломний етап в житті зостався, ще не один невдалий досвід,ще не одне розчарування.Це все ще чекає десь там,попереду,а ти вважаєш,що гірше ніж зараз не буде ніколи і ніколи не було.
З роками розмови стають відвертішими,відносини ближчими,а втрати болючішими.Таке життя.Ніхто не говорив,що буде просто.Це твій шлях,твій вибір і твої переживання.Впадати в депресію і безпереривну апатію-тільки твоє рішення.
Все залежить від того як ти сприймаєш світ,як ставиш себе в ньому і як реагуєш на зовнішні подразники.
Кожна хвилина важлива тільки тоді,коли вона відбувається саме зараз.Те,що пройшло-вже не повернеш,те,що буде-ти ще пороживеш.Важливий тільки момент,який проходить тут в теперішньому,не дай йому пройти безслідно,злови його,відчуй.