Сокіл високо літає
Крильми небо обіймає
Тіло Сокола в неволі
Розчароване в недолі
Серце бється тук тук тук
тільки що за дикий звук
Й накриває,тихо душу
"Буду жити,біль придушу"
Скільки плаче матерів
Скільки вже пішло синів
України-Батьківщини
Всьої нашої родини
Злість і гнів не будуть з нами
переслідувать віками
Але жаль і сльози неньки
Не залишатимуть серденька
Ми ж бо українці родом
Всі обєднані народом
Разом і в вогонь і в воду
Хоч не раз нас катували
і кайдани надівали
Та як кажуть цьому роду
тай немає переводу
Нас забудь-ми нагадаєм
Зїсти хочеш пригощаєм
Тільки ось не подавися
Краще сили наберися
Голова злетить із плеч
Знатимеш КОЗАЦЬКИЙ МЕЧ!!!
Ми живемо й жити будем
Але дещо не забудем
Тих проклятих ворогів
Що ідуть з усіх боків
Та ми житимемо знаєм
І не раз ще заспіваєм
Ту козацьку пісню славну
Що прославлена вже здавна
Тільки чутно тихий вдих
Від всіх завданих нам лих
