Затьохкав ніжно соловейко,
Шелеснув листочками вітруньо,
Визирнув сивенький місяченько
Й відійшов, від декого, вже соньо.
Сонце світанкове підіймалось,
Промінцями Землю пригортало.
День новий з колін на ноги пнувся
Й серце – все сильніше калатало.
Пробудилось все живе довкола
І життя, мов стрім, побігло скоро…
27.11.15р.