Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ЧИ НЕ ЧУЖЕ Я ТУТ ЗАЙМАЮ МІСЦЕ? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Н-А-Д-І-Я, 19.12.2015 - 07:15
Кожну нормальну людину цікавить це питання... Гарні роздуми, Світланко.. Я вас підтримую... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надієчко! Всіх благ Вам!
Серафима Пант, 19.12.2015 - 00:49
У кожного своє... визначене, але іноді, щоб зрозуміти-яке саме, потрібно більше, ніж життя.Чомусь згадалось: Там для меня горит очаг, Как вечный знак забытых истин. Мне до него последний шаг, Но этот шаг - длиннее жизни... Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Багато всього згадується, коли задумуєшся: чого саме тебе пустили на цю землю. Не просто ж – подихати свіжим(несвіжим) повітрям. Дякую, Іриночко! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Анатолію!
Світлана Крижановська, 18.12.2015 - 22:36
У кожної людини власна місія-код. Наше завдання - підібрати необхідні ключі, розкодувати. Браво! Проникливі слова!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, тезко, за розуміння.
Вільшанка, 18.12.2015 - 22:04
Вірш достойний найвищої оцінки, бо написаний "не просто так", а з душею. Тому й вартує дорогого.Дякую, Світлано! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Здається, ми непогано розуміємо одна одну. І мені це дуже приємно!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, лише Бог знає, для чого Він привів нас сюди.
Dariya Bloom, 18.12.2015 - 20:58
Вкодована – не вгодована! Ознака закладена креативно і не підвладна екзогенним “Індивідам” типу малограмотного графомана… тому Ви праві у своєму припущенні – місце у цих саночках належить комусь іншому… Вірш не становить ні смислового, ні художнього сенсу… Бажаю успіху!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша несподівана поява і завдання на сайті проглядаються без мікроскопа.Якщо б ви читали "без пристрастия", то зрозуміли б, що мова йде не про місце в поезії, а в житті. А хто з нас екзогенний індивід – життя покаже. Поки що, окрім цього єдиного коментаря, ви себе не проявили ніде і ніяк. zang, 18.12.2015 - 20:10
"спішка" – розм, як каже словник; "згадать"; за мусульманськими уявленнями душа ( по смерті ) не пам'ятає свого земного буття. а як у християнстві?
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можна "постійний поспіх", але і "спішка", "спішний" також є в нашому орфографічному (стор.717) без всякої вказівки на розмовність. Дуже люблю писати живою мовою, не вихолощеною.Вона проходить "перевірку", де світлі і темні янголи "подають свої докази". Надіюсь, Ви розумієте, що поезія допускає сприймати чи висловлювати свої сентенції не в буквальному розумінні. Відносно граматичних та ритмічних наголосів: подивіться "Словник літературознавчих термінів". Олексій Благослов, 18.12.2015 - 20:07
Пані Світлано,вірш хороший,але дуже поспішали."Спішка",як на мене ,русизм,можна "постійний поспіх" або ж "постійний темп і". далі-Програмний сенс.Мчимось сайгаком-збіги с-с.можна мчимося вітром.доказ нам згадать чи додать?Бажаю всього найкращого!!!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Олексію! Відносно "спішки" дивіться коментар вище Вашого. Воно, як і "смисл" є в орфографічному словнику української мови, стор.707."смисл" і "сенс" – споріднені слова, відрізняються лише походженням: "сенс" – іншомовного, "смисл" – слов'янського. Дякую за уважне прочитання. |
|
|