Твоє життя – малесенький театр.
Мої місця сьогодні у партері.
Завіса піднята. Це твій важливий старт.
Дозволь мені з’явитись в першій сцені!
В гримерній я залишу інше «я»,
Зійду до тебе просто і відкрито.
Уся вистава під твоїм простим ім’ям,
Дозволь мені завісу затулити?
Я обійму тебе і більше не віддам.
Ані цій грі, ні іншій, більш нікому!
І ці обійми наречу своїм життям.
Захочеш більше? То поставим кому,
і все в нас буде далі. Все як слід.
Забудем лицемірство, грим і слабкість.
Ти мій Малий театр. Ти мій безмежний світ.
Ось тут дозволь мені тепер поставить крапку.
