Сенс життя - не прості слова.
Перед очима виникла картина:
Уже від ранку розболілась голова,
Тупоче ніжками моя дитина.
Маленький, босий по підлозі
На кухню рано-вранці навпростець,
Ще швидко бігати не в змозі,
Поспішає синочок-молодець.
Шукає він цукерки та надіється,
Що я не чую і не бачу.
А знайшовши - щиро розсміється,
Аж серце стиснеться - ледь не заплачу.
Оці наївні і дитячі оченята,
Водночас такі добрі і розумні.
Від них у мене аж по руках мурахи,
Я назавжди залишуся у їх полоні.
Ось у чому сенс мого життя -
Це мої діти.
І все швидшає серцебиття,
Бо мого серця вони квіти.
Mary Ch. 10/11/2015