|
( 1)
Чи є любов при цій розмові ?!!,
Не розуміють, на цій мові,
Не ті хто поруч були так,
А ті! , хто позабули речі смак.
(2)
Гіркої правди, неправдивої любові,
До УКРАІНИ, до своєї долі,
І до народу, як ніяк,
Бо, обіцяють, буде смак.
(3)
А гіркотою ,мед облитий,
І вчить він нас, як далі жити ,
І обіцяє солод нам,
Сто кілограмів солі (ВАМ).
(4)
Так долучилось, бо так, мало бути,
Не можеш ти про це забути,
Про те що ти не забував,
Відстоював, не відпускав,
(5)
А зараз, це все відбирають,
І про народ, не пам’ятають,
Все бачать, і в лице плюють,
Себе, в собі, не впізнають.
(6)
І обіцяють, край там, годі,
Не буде голоду по моді,
Всі заживуть собі, як треба,
Хоча вкрадуть у нас і небо ???...!!!
(7) НЕМАЮТЬ права!!! не вкрадуть,
Я не москаль, про це забудь!
Я знаю, свій ти вибір зробиш!!!,
Своє життя, ти незагробиш.
ID:
619750
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 09.11.2015 22:29:50
© дата внесення змiн: 09.11.2015 22:29:50
автор: Павлодар
Вкажіть причину вашої скарги
|