Вже давно пора було б звикнути
Що усі коли-небудь ідуть,
І цього вже ніяк не уникнути-
Всі путі лиш до цього ведуть.
Вже давно пора б зрозуміти,
Що все зовсім не так,як здається
Й з кожним роком все важче зігріти
Твоє розбите і зношене серце.
Вже пора б перестати вірити
В добрих,щирих і світлих людей,
Може,краще як всі,лицемірити
Й мовчки влитись в театр тіней?
Пора б викинути цю наївність,
Бо усі все одно ідуть,
Кому потрібна твоя вірність,
Й душа,яку розтопчуть і порвуть?
