Бранці на своїй землі, в тихому полоні.
І працюєм, й не дурні, але завше – голі .
Батьківщину стережем, любим всіх на світі,
Лиш себе не бережем й не знаєм де дітись.
Всім голови закрутили політика й гроші,
Хоч від цього нам не легше, а ще гірше, може.
Вже про вибори говорим, знов в головах гули
Може всього не було, чи просто, забули?...
За гріш знову продались – як той Скоріотський
Не виходить в нас чомусь правдиво, по-людськи!
29.10.15р.
