Вже сонечко осіннє заховалось
й проміння місяця заглянуло в вікно.
А я в цю мить дивилася у небо
і згадувала все,що в нас було.
Згадала я,як вперше ми зустрілись.
Як вперше ти сказав мені "люблю"
І перший поцілунок на подвірї,
я згадувала все,що було так давно.
І спогади у серці посилились
й душа в минуле тихо понеслась.
Сльоза в цю мить з очей моїх скотисаль
і в низ одна за одною лилась.
А з кожною сльозинкою згадались
всі митті,що ми разом провели.
Ми ж одне одного палко кохали,
але любов свою не вберегли!
02.05.2010р.
Осень - пора на изломе
Фото, лишь моря в альбоме
Чайки, как память о лете
Ты – только лик на портрете
Таке життя Сонечко, але ЗАВЖДИ за чорною полосою наступає і світла
хризантемка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які осінні спогади?
Ще осінь не настала.
Місяць своїми рогами,
Ще дощик не достав нам.
Навіщо вперлась в небо
Своїми ти очами?
Гадати ще не треба.
Любов ще поміж нами.
Згадала як зустрілись,
Знайомились ми як?
На мене ти дивилася,
Що за такий дивак?
Чекала поцілунку,
А я не приставав,
Бо вихований дуже.
Відмінний я від мавп.
В кафе мене водила.
Купляла подарунків.
Заборгував я силу:
Пішов на поцілунки…
02.10.20145 Дмитро Дробін
хризантемка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все,досить ,я здаюсь...у Вас дуже багато віршів,мене на всі нехватить
Які осінні спогади?
Ще осінь не настала.
Місяць своїми рогами,
Ще дощик не достав нам.
Навіщо вперлась в небо
Своїми ти очами?
Гадати ще не треба.
Любов ще поміж нами.
Згадала як зустрілись,
Знайомились ми як?
На мене ти дивилася,
Що за такий дивак?
Чекала поцілунку,
А я не приставав,
Бо вихований дуже.
Відмінний я від мавп.
В кафе мене водила.
Купляла подарунків.
Заборгував я силу:
Пішов на поцілунки…