О, думи мої - коні вороні!
Без вас на світі, як мені прожити,
Без вас мені, Вітчизни не любити,
А з вами - вдвічі важче в чужині.
Як не поїти вас у цій дорозі?
Не дати жменю хліба, чи вівса?
Думки крилаті я змалюю в прозі,
Тяжкії думи - викладу в віршах.
Скачіть на Україну, коні,
Від Піренейських гір уклін візьміть,
І на скаку, через усі кордони,
В алюрі дикім, волю принесіть.
Скачіть через усю Європу,
Щоб вітер у вухах свистів,
Щоб я не чув зрадливих слів,
Що там руїна, там вже попіл.
О, думи мої - коні вороні!
Чи вам судилось прислужить Вкраїні?
Чи поховають вас в отій руїні
І знаку не залишать на землі?!