Я хочу напитися... кави...
Хоча б філіжанку, і все...
Так ніжно - ніжно, до нестями,
Не виходить, хочеться ще...
Залежний я, до тебе тягне,
І кожен ранок, як завжди,
А серце, лиш до тебе прагне
В спеку та люті холоди...
Коли, вперше, ніжно скуштував,
Життя, враз, моє змінила,
Відчуття такого ще не мав,
Ароматом ти п'янила...
Тепер, ти, кожен день зі мною,
Лиш уст торкаєшся моїх,
Твій аромат стоїть стіною,
І спонукаєш ти на гріх...
