За натхнення дякую С.Моренець
Ой, та на Івана, ой, та на Купала
Папороті квітка в небі розцвітала.
Пелюстки губила до самої ночі,
Щоб напитись чарів могли всі охочі.
А тоді надвечір загубилась в травах –
Осявати ска́рби. Івана Купала!
………………………………………
Ой, та на Купала молодий Ярило
Весняному сонцю літньої дав сили.
Дерева́ співали, зілля шепотіло,
Бо вінком у трави колесо скотилось,
Запалило жаром полум’я-багаття,
Щоб усе нечисте в світі спопеляти.
Спопеляти жаром стиглого кохання
Нічку найкоротшу. Поспішай, Купайло!
……………………………………………
Ой, та на Купала колесо замкнулось –
У воді річковій сонце потонуло,
І Життя зі Смертю поєднались вкотре,
Піднялась Макоша в небо до Сварога.
Він спустивсь до неї та й на білій хмарі.
Хай у світі Яви й люди будуть в парі!
Ой, пливи, віночку, милому у руки,
Щоб після Купала не було розлуки.
………………………………………..
Ой, та на Івана, ой, та на Купала
Папороті квітка цвіла-не згоряла.
Виростала в небі куполом кохання,
Що оберігає з вечора до рання
Від лихого слова, від очей недобрих,
Від біди та горя, що туманять обрій.
Наче за водою, лиха щоб тікали,
Як минає нічка, ой, та на Купала!
