В моїй країні буревій.
Моя домівка, люди в ній.
Я їх не знаю, піти благаю -
Ніхто не чує й не питає.
Я відчуваю, що вони -
Країни іншої сини.
Ні страху й болю,така в них доля -
Вважати, що ідуть по волі
Ви кажете, що Ви брати!
З якої ж вищої мети
На землю мали Ви прийти - невже вбивати?
Хто відповість, якщо і Ви
Додому не повернетесь, солдати...
Мені хрипить старий Дніпро
Що вже не раз таке було
Жінки волали, хати палали -
Гасити люди не пускали.
Такої дивної війни
Не бачив світ, ні ви ні ми
Шукають правду, а ті, хто мають
Її ретельно так ховають