До моря дістатися хочу,
щоб бризки губами ловити,
шукати натхнення у ночі,
щоб вранці його відродити.
щоб мліти на сонці у спеку,
щоб дихати бризом прибою,
на борт рятівного ковчегу
нести вражень кошик з собою.
щоб пити настоянку щастя,
аж приторну, з медом і хмелем,
в полон негараздам не здамся,
хай посмішка краще весела
на подвиги збуджує серце.
хай краю не знають бажання,
хай в небі відлунням озветься,
і справдиться все на світанні...
Автор: Катерина Лук'яненко
