Я подарую тобі мить кохання
Тонку стеблину сильних відчуттів
Жадану мить солодких відкриттів
Нестримне для обох, сердець єднання...
Звабливо-ніжний аромат двох тіл
Розбавить ніч відтінком прохолоди
Ми піддамось спокусі насолоди
І почуття візьме нас під приціл...
Торкання уст...гарячий подих в скроні
Легке тремтіння хвилями по шкірі
Покірливо в мовчанні і довірі
Себе я віддаю в твої долоні...
Сплетіння душ у неповторнім танці
Коли усі слова - пустії звуки
Коли у крила проростають руки
Коли ми за бажанням - ночі бранці...
Дурманні і солоні відчуття
Під місяцем повінчані весною
Ми згоримо запалені іскрою
Під ритм єдиного... серцебиття...
От вже вкотре переконуюсь наскільки це приємніше музувати комусь аніж своє з серця витягувати... Дякую, люба, що надихнулась моїми віршиськами!!! Мені так приємно, ти й не уявляєш
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уявляю....от ти з мого словечка" Віршиська, яке чудо створила так що піду у куточок червоніти... моя люба Муза дякую велике!!!!!
..Ох, скільки ніжності, вогню, пристрасті! Такий жіночний і трепетний вірш! Ну просто не поезія, а саме Кохання! Дуже-дуже, Наталю - розбурхала мене на ніч!
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та це все твоє літо винне....твоя звабливо- спокуслива поезія, мене надихнула...от і щось там написала....ех Фіночко, якщо розбурхала на ніч цеж чудово!!! Лише не стримуй себе у коханні!!!! Дякую моя ластівко, за теплий коментар...