Боїшся спотикнутися в житті,
Не хочеш болю- досить натерпілась…
У тебе щось нове вже на меті,
Стара мета давно уже згоріла…
Ти плачеш…, сльози вже не ті,
Не ті бажання, прагнення змінились...
Ти плачеш так, неначе вперше у житті,
Неначе болі всі позаду залишились...
Для кого? І для чого це???
Ці сльози неоцінені ніким,
Ти плачеш, бо нестерпна біль пече,
Ти плачеш через нього, чи за ним????
Боїшся спотикнутися в житті,
Але у сонця променів багато,
Ти вір, що доля усміхнеться все ж тобі ...
І настане у житті твоїм ще свято….
Smeri4ka
