Палає вогнище, навколо ніч,
Сьогодні ми зібралися для справи,
Нам не потрібні для інтиму гори свіч,
Лише щоби гітари дзвінко грали.
Туристи – не звичайні перехожі тут,
Це їх життя і насолода, щастя,
За свій туризм вони помруть, приб`ють,
Хто вже надумав щастя оце вкрасти?
Шалені іскри граються й летять,
Вони танок складають туристичний,
У колі друзів треба маски знять,
Щоби побачив ти навколо ліс містичний.
Вино пече у горло, і у руки,
Тобі вже весело і гарно на душі,
Повсюди чуть зворожуючі звуки,
Які від нас приховують кущі.
Ми сидимо з вогнем, палючим в ноги,
Цілуємось, в обіймах лиш завмерши,
А завтра знову рахувать дороги,
Щоб не залишитись у горах, вмерши.
