Писав поет, що є таке кохання,
Яке живе, але живе без крил.
Слова чиї полишити не зможуть
Тебе й тоді, коли немає сил.
Співав музика, що живе людина,
Чия душа споріднена тобі.
Що інколи сказать про тебе може
У сотні більше, аніж ти собі.
Водив художник пензлем слово "дружба",
І акварель впивалась в полотно:
Червоні, чорні, жовті, білі фарби -
То сміх, то сльози, радість і добро.
Писав поет: "Любов, що не літає,
Що має все, немає лише крил -
То цінна річ, і всі, хто її має,
Не промарнуйте, не зітріть у пил.