Місто Харків....Ти таке сіре і млосне. Далеке і безсердечне...
Мені надзвичайно важко тебе сприймати і розуміти. Тим більше любити.
Немає у тобі миловидних людських усмішок і тієї львівської привітності.
Немає ані аромату львівської кави, ні ліхтариків на Підзамчі...
Не знайти тут вузеньких вуличок красивих чи величних замків золотих...
Не чути українських ні пісень, ні мови... Завмерла українськість....
Харкове, невже немає у тобі хоч крихти світла й чистоти ?
Невже я не знайду в тобі хоч краплю серця? За яку я могла б зачепитися і виправдати твою бездушність чи душевну чорноту...
Та все ж шукаю і надіюсь, що знайду....