У березневому мокрому погляді
З вірою в серці зненацька прокинулась.
Вмила росою надії сполохані.
В щастя жадане з відвагою ринулась.
В сіро-притихлому таїнстві зцілення
Птахи несміло шепочуть мелодії.
Ясно відчувши жагу перевтілення
Сиплю думками у жанрі рапсодії.
В тепло-весняному сонці пробудження
Хочеться дихати солодом свіжості.
Серце тріпоче від дивного збудження –
Ллється навколо потоками ніжності.
В ледве зеленому мареві вулиці
Йду зачарована, п’яна й закохана.
Ранок холодний туманами куриться…
Вирвались мрії з зимового кокона.
В ніжно-вологому світі весняному
Хочеться бігти на зустріч з пригодами…
Хочеться шану віддати прекрасному.
Хочеться всім розпрощатись з незгодами.
