Був теплий зимовий вечір,
Падав сніг лапатим пушком...
Пригадай я благаю тебе,
Як же добре було нам разом!
Тихо й шумно було одночасно,
Люд навкруг і легка заметіль,
І ліхтар той вечірній, прекрасний,
Свідком був тодішніх подій.
Заглядала у очі (тепер як завжди сумні)...
А тепер кожний сніжний вечір,
Наші радісні згадує дні...
Ти для мене була усім світом,
І дала найдорожчий дарунок:
Зігріваючий і дотепер,
Найприємніший поцілунок...
