Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс: Война - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес (Демиденко), 29.01.2016 - 20:25
Максе, щиро вдячна Вам за поезію: сильна, правдива, чуттєва, навіть по-своєму, чоловіча. Складається враження, що і Ви були серед кіборгів.Глибока вдячність Вам за позицію. Обираю собі на пам*ять. Макс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам дякую, Ганно, за теплі слова. І Ваші вірші.
Зоя Журавка, 22.01.2016 - 20:32
Дякую за вірш. Зачепив за живе. Я теж багато писала про біль материнську і втрату. Як цікаво почитайте.ВІЙНА… Війна... Слово жіночого роду. Чому ж у звучанні жорстокість така? Навіщо на світ проливає мов воду Ту біль...і тече нескінченно сльоза. Війна... Всюди плач, всюди стогін і мука, Крик нестримний, хмари з вороння. Бо війна, то назавжди розлука Чиясь в небо злітає душа. Війна... то надія й чекання Павутиння пряде сивина. Щось застрягло у горлі...мовчання. Так болить, що і слів вже нема. Війна нам приносить страждання, Почорнілі у ранах поля. Стогне вітер і здригається з рання Від нестерпного болю земля. Війна... ID: 594204 Рубрика: Вірші, Лірика кохання дата надходження: 17.07.2015 0826 © дата внесення змiн: 17.07.2015 0826 автор: Зоя Журавка Макс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже точно описали. Уява запрацювала. Подобається.
|
|
|