Якщо не можна змалювати щастя,
Що ледве уміщається в душі.
Опиши обличчя, усмішкою ясне,
І очі, наче зорі у ночі.
Якщо неможна змалювати втому,
Від суму, що дарує тихий біль.
Змалюй сльозу, прозору й невагому,
Важка ж печаль захована у ній.
Якщо не можна змалювати зорі,
Безмежні зорі у її очах,
Ніжність опиши... В одному слові,
І палкі цілунки по ночах...
Якщо не можна змалювати квітку,
ЇЇ красу у весняній росі,
Скажи слова, що змалювали зірку,
Такі потрібні, і такі прості...
Якщо кохання важко змалювати,
Ну що ж, нехай… Залишимо як є.
Бо почуття це важко описати
Воно таке – у кожного своє…
