Я собі загадаю. Щоб було у чому тонути.
Твої руки і очі. І трунок п’янкий твоїх вуст
Я хотіла минути. Тебе так хотіла минути
Але ти тільки можеш – закрити мене від обуз.
Може так не буває? Відкрити до сонця долоні
Кожен день зустрічати усмішкою – вперше житті!
Бути вільною з того – як глибоко в твоїм полоні
Бути вільною трішечки більше аніж в самоті.
Я забула минуле. Як легко минуле забути!
Кожен день зустрічати без погляду через плече
Я не буду чекати. Я просто лишаюся бути
Просто бути щасливою з кольору твоїх очей.