Я думала,що без тебе жити не зможу,
А я живу досі,я змогла,я можу!!!
Спочатку задихалась,повітря не ставало,
Дихати було важко,бо кисню замало.
Я думала,що не зможу дихати ніколи,
Що вже не вийду з тієї страшної я коми
Та я задихала на повні груди знов
Й забула я,шо таке любов!
Я думала,що я ніхто без тебе
І лише думала вночі про себе:
Навіщо я живу,якщо не разом з Ним?
І випускала з рота сигарети їдкий дим.
Я думала,що вже не засміюсь
Без тебе страшно,без тебе я боюсь,
Без тебе так самотньо було й пусто
І сльози гіркі лилися з щік моїх густо.
Я думала,що серце перестане битись
І встигло вже воно від всіх закритись,
Не пускало тебе,нило й боліло
Без тебе не хотіло,воно-не уміло.
Я думала,що серце лише кров качає
Й більше нікого у світі не покохає
Та воно стерпіло,потепліло,відновилось,
Рани на ньому знову сміло загоїлись.
Я думала,що не зможу без тебе жити,
Не зможу ходити,радіти,їсти і пити
Та я перехворіла тобою,я ожила
Ще один роман перечитала,пережила!