Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганнуся Станіславська: Солодкий сон - ВІРШ

logo
Ганнуся Станіславська: Солодкий сон - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Солодкий сон

                      

В красі осінній, наче дівчина – хатина.
Курличуть сумно журавлі у висоті.
Немов в намисто, вбралася калина.
Рясними гронами красується в дворі.
 
Сидить старенька на порозі, спочиває.
На скронях сивина, як білий сніг.
Пожовклий лист, тихесенько кружляє
та килимом встеляться до ніг.

Зашепотіла золотиста днина.
Заколисала жінку,як мале дитя.
І сниться сон їй, що вона дитина.
Біжить чимдуж босоніж, край села.

Вже колосків назбирана торбина.
Тепер скоріш до дому, на обід.
А у дворі, красується калина.
Чарує погляд, гронами ягід.

І сниться їй:вона струнка дівчина.
Свати із рушниками в двір ідуть.
Теплом пашить осіння днина.
Музики весело в сопілку дмуть.

І сниться знову:Сутінки. Хатина. 
Сім’я весела. Вечеря на столі.
А у колисочці, мала дитина.
Мов янголятко, посміхається у сні.

Всміхнулася крізь сон старенька,сяє.
В ту мить, неначе квітка розцвіла.
На тім, прокинулась. Вже вечір догорає.
Оглянулась. Нема нікого. Лиш вона.
 
Сльозу утерла. Підвелась. Зітхнула.
Ввійшла в хатину у свою пусту.
Щаслива мить, зі сном її минула.
Зоставила в душі лише журбу.
 
Вже сутінки. Навколо все дрімає.
Лише шумить калина, мов ріка.
Все бачила вона та добре знає,
не сон солодкий був це, а життя…

ID:  517771
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 17.08.2014 09:05:50
© дата внесення змiн: 17.08.2014 09:05:50
автор: Ганнуся Станіславська

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (711)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

брама, 24.08.2017 - 23:35
Ви - чудо! Чудесний Ваш вірш, милий, любовний ...
Не знаю, чи Ви поетеса, але що людина, це точно.
 
Ганнуся Станіславська відповів на коментар брама, 25.08.2017 - 22:54
ДЯКУЮ ЗА ЩИРИЙ КОМЕНТАРІЙ.ХТО Я, Я Й САМА НЕЗНАЮ.ПРОСТО НАЧЕ МАРЕВО ПРИЙШОВ ОБРАЗ САМОТНЬОІ ЖІНКИ ДРУЖИНИ,МАТЕРІ .НАЧЕ ВТІЛЕННЯ ВСІХ БАТЬКІВ ЯКІ ВІДПУСКАЮТЬ СВОІХ ДІТЕЙ В ЖИТТЕВИЙ ШЛЯХ.І ВСІ ДНІ І
НОЧІ ВИГЛЯДАЮТЬ ІХ З ДАЛЕКОІ ДОРОГИ..
 
Д З В О Н А Р, 30.01.2017 - 11:24
Вірш неймовірно житєвий!..
Трішки почаклував над ним, можливо сподобається, хоча тобі, як автору видніше...


(11) В красі осінній БІЛАЯ хатина.
(10) Курличуть сумно В НЕБІ журавлі...
(11) А ПІД ВІКНОМ ЧЕРВОНАЯ калина.
(10) ЯК ДІВЧИНА красується в дворі...

(11) Старенька НА порозі спочиває.
(10) На скронях сивина, як білий сніг.
(11) Пожовклий лист, тихесенько кружляє
(10) ДИТЯЧИМ ДИВОМ СТЕЛЕТЬСЯ до ніг...

(11) ДАЛЕКА ОСІНЬ - золотиста днина.
(10) Заколисала, як мале дитя.
(11) І сниться сон їй, що вона дитина.
(10) Біжить чимдуж босоніж, край села.

(11) Вже колосків назбирана торбина.
(10) Тепер скоріш до дому, на обід.
(11) А у дворі, красується калина.
(10) Чарує ОКО ТЕРПКИЙ ЇЇ ПЛІД...

(11) ... Сниться - вона НА ВИДАНІ дівчина.
(10) Свати із рушниками в двір ідуть.
(11) ЩОКИ ПАШАТЬ, НІБИ ВОНА КАЛИНА.
(10) Музики́ ве́село в сопілки дмуть...

(11) І сниться знову... Су́тінки. Хатина.
(10) РАЗОМ сім’я. Вечеря на столі...
(11) А у колисочці, мала дитина.
(10) ЯНГЕЛОМ посміхається у сні.

(11) Крізь сон всміхнулася старенька. Сяє...
(10) В ту мить, неначе квітка розцвіла.
(11) Прокинулась. Вже вечір догорає.
(10) Оглянулась. Нікого. Лиш вона...

(11) Сльозу утерла. Підвелась. Зітхнула.
(10) Ввійшла в хатину у свою пусту.
(11) Щаслива мить зі сном її минула,
(10) Зоставила в душі лише журбу...

(11) Вже сутінки. Навколо все дрімає.
(10) Лише ВЗДИХА... калина, мов ДИТЯ...
(11) Все бачила вона та добре знає,
(10) Не сон солодкий був це,.. а життя.

З повагою - give_rose
 
Д З В О Н А Р, 28.01.2017 - 16:24
12 12 12
Зворушливо!.. Життя прожити не ниву перейти...
Здоров'я матусі!.. give_rose
 
Іван&в, 10.09.2014 - 20:25
16 16 16 give_rose flo26
 
laura1, 17.08.2014 - 10:49
Гарний зворушливий вірш! 12 flo26
 
OlgaSydoruk, 17.08.2014 - 10:11
12 16 16 Чудово,гарно,поетично! give_rose
 
kostyanika, 17.08.2014 - 09:14
Гарний вірш! Щасливе життя... give_rose
 
Ганнуся Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так...дякую.нажаль щасливі миті швидко минають... give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: