Підкорена, вона, персона,
Колись ще вільна та така мала,
Не втомлена життям, тепер – Особа,
Не злякана ніким, жива.
Підкорена, не як в книжках та казках,
Захоплена в невидимий полон,
Поборена, це вже її поразка,
Її перемогла сама Любов…
Підкорена, хіба ж вона боролась?
Хіба протестувала і клялась?
Хіба могла провести власну совість?
Задобрена в приємнощах… здалась!
Щаслива, забезпечена у вірності,
Вона здалась на розсуд відчуттів.
Підкорена цнотливості, наївності,
Вона знайшла свій стимул у житті.
