Де слова хмільні і гострі?
Я люблю такі слова!
Щоб одного було вдосталь,
З ніг збивали щоби два;
Склад до складу щоб ладнався -
Як в цілунку кам'янів,
Звук до звука дорівнявся
І в гармонію вгримів.
Хочу чути клекотіння
Ваших внутрішніх морів,
Зустрічати громовинням
Блискавиці почуттів.
Голосніше, дайте блиску
Й вашим жадібним очам,
Розгойдайте мрій колиску -
Крізь повіки дух кричав.
Я візьму розбиту піку,
Ви схопіть іржавий меч:
Будем бавитись довіку
І робити крила з плеч.
Говоріть же, не спиняйтесь,
Хоч горланьте, хоч гарчіть,
Шепотіть, волайте, лайтесь,
Шаленійте - не мовчіть.
Хай слова до крові ранять,
Хай до кістки пропечуть,
Чи зворушать ніжно пам'ять -
Хочу тільки справжнє чуть.
Слово лагідне й могутнє...
Я люблю такі слова.
В них плекаємо майбутнє,
В них жага - щораз нова.
