Не завжди з перших нот почуєш фальш в музичній грі,
Як голку не знайти серед трави в нічній порі,
Хай житиму віками, та ніколи не збагну,
Чому в ворожий стан біжать товариші старі.
***
Добром посієш грунт - земля віддячить тим сповна,
На злому бур'яні зросте піщана рівнина,
Не буде порятунку від занедбаних пустель,
Заранше має думати розумна голова.
***
Звисає хай додолу в чоловіка борода,
Душа співає дзвінко, як кохана молода,
В часи, коли блукають всюди сиві юнаки,
Не витрачай даремно дані долею літа.
***
Сліпим дають любов, щоб знову бачити міста,
Глухі її отримують, щоб чути спів дрозда,
Закохуючись, розум в мить втрачають мудреці,
Ці теплі почуття до нас приходять неспроста.
***
Роками я блукав в даремних пошуках наук,
І чув самотніх кроків по бруківці вічний грюк,
Тепер, забутий Богом і покараний життям,
Я можу лиш згадати твій шовковий дотик рук.