всі твої комети згоратимуть,просто змирися з цим
стікатимуть сльозами,як небо над айвою
всіх твоїх найближчих друзів огортатиме сигаретний дим
як довкола обстріляного конвою
ти так і не зрозумів в чому річ
тягнеш руку до дзеркала ,де сміються померлі друзі
хмільніють від пива,граю брідж
ховають мотузки для тебе в картузі
тобі випала фішка,класти на очі мідну монету
відправляти по стіксу усе найдорожче
колись паромник передав тобі естафету
ти його розвів,як в степу розводять вогнище
за надцять віків зникла різниця між круглим й квадратним
за стільки років ти втратив себе,не сприймаєш себе адекватним
та все що кругле,не завжди квадратне
бо все що втрачене,не завжди назавжди
ти так і не зрозумів в чому річ,
що написала доля над твоїм родинним гербом
..не конче потрібно бути у центрі подій,
щоб стати замисленим зоряним небом.
(с) Мері Benovski
