І.Я. Франку
Цей світ в тяжкім полоні є,
Хоч пожалійся матері.
Ми ще на дні колонії
В ярмі колонізаторів.
Формально: розполонені.
Та скрізь людей приниження.
На чорнім дні колонії
Візьми попробуй виживи.
У бідність люд зазомблено.
Скрізь рабства мета-утвори.
І правлять балом обери,
Знущання терплять унтери.
Нас звітрено ідеями –
Дурман їдкий вітри ці є.
Над нами, над плебеями,
Стоять тупі патриції.
Йдемо у світ – на панщину
Під перші співи півнячі.
Огидний труп радянщини
Нам зубоскалить з півночі.
Розтаньте, кляті привиди,
Настав вам час агонії!
Мойсею, врешті виведи
На світло із колонії!
