Не гуляла моя доля,
І не погуляє.
Немає відради з того болю,
І болю немає.
Заховаю його тихесенько,
Нікому не кажучи
Заховаю молодесеньким
У Рай, неявний, квітучий.
Заховаю я ті дні
У самому пеклі
А потім доля поболить
І те пекло щезне.
Та залишиться той біль,
Залишиться зрада
Залишиться гніт мій
Не помалу, а зразу.
Упаду на землю сиру
Ударюсь головою
Та лиш в серці зроблю діру
Пройдену з тобою.
Нехай живуть усі інші
Життям іншим, ніж в мене
Нехай серця будуть простіші
Бо в мене печене.
І триматися я буду
За власну волосинку
Бо ніколи не забуду
Зраджену хвилинку.
Нехай доля рве мене
На маленькі шматочки
Я розверну все пройдене
У діряві бочки.
