Квітнева днина оранки волочить,
Рілля пухка сміється до хмарин,
Вглядається у сонця теплі очі
І розкида картоплі із корзин.
Шумлять медами верби понад ставом,
Де вітер воду брижить, мов луску,
Толочать ноги перші ніжні трави,
А зерна їдуть в поле на візку.
Заплутавсь джміль у сонячнім промінні –
Бряжчить селом маленький месершміт,
Дивується картоплі у корзині
Та біля верб притишує політ...
Така теплинь медово-золотава,
Співає сонцю радісна земля –
Квітневий день торкнулась Божа слава,
Квітковий день всім серце звеселя.
