Я твоєю музою ніколи не стану,
І з мене картини не спише ніхто,
Життя моє подібне до океану,
А думки мої – на німе кіно.
Я твоїм серцем ніколи не буду,
Я чужа тобі і серце віддала давно,
Все життя я чекаю незнаного чуда,
Хоча чудо зі мною весь час жило.
Я дихаю ніби, і серце у грудях живе,
Кров ганяє по вже зачерствілих судинах,
Треба жити тепер, бо життя лиш одне,
Але деякі люди живі лише у картинах.
