Розбився годинник ...А може, то час
Розсипав свої коліщата?
Тепер на долоні у кожного з нас
Уламки життя кострубаті ...
Пружиниться думка квітневим дощем ...
Замерзла промокла Ерато• ...
Минуле для нас - оповите плющем ...
Серця ввійшли в темп модерато ••...
Згубились ключі, непотрібні тепер.
Всі звуки - неначе крізь вату ...
Зродивши в душі міріади химер,
Все грається ніч циферблатом ...
•Ерато - муза любовноï поезії
••Модерато - спокійний, помірний темп в музиці
Цей дощик квітневий злякать нас не зможе.
Знайдуться ключі та наш дух переможе.
В гостини ще сонечко зайде до кожної хати.
Хай знають усі:
Нас можна зігнути, але не зламати.
Любашо, Ви мене спонукали своїм віршем до таких висновків. Я вірю, що цей складний час дасть нам шанс на краще життя. А інакше навіщо було все?
Дякую Вам за Вашу небайдужість.
МИРУ ЗЛАГОДИ СОНЕЧКА НАТХНЕННЯ
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудовий експромт, дякую!!!
Знаєте, Надіє, за що я Вас люблю? За Ваш невиправний і всепереможний оптимізм, від я кого і я отримую чималу підзарядку!!!
Так тримати!!!!!!!!!!!!!!!!
Щастя Вам і Вашій родині!