Змайдануватися і вистояти до кінця.
Коли б’ють зневагою й палицею,
Як оперезує дріт в ізоляцію,
Як із-за грат натягують вінця,
Тернового.
Прийти і вистояти до кінця.
За спраги і холоду,
Морозу і голоду,
Боячись закривавленого лиця
Коханого.
Поважати себе до кінця.
І знати, чого усім прагнути.
І що самим треба правити,
Відкривши серця.
Розбурхано.
Вдягнувшись душею навиворіт.
І навіть увесь облетівши світ,
Щоби твої шепотіли вуста
Щоб говорили усюди міста:
Мила Україна моя
Мила Україна моя
11.12.13