Люблю своє село, свій рідний край,
Люблю ліси розлогі та річки,
Проміння сонячне, що йде за небокрай,
І білосніжні та легкі хмарки.
Земля батьків зустріне всіх гостинно
Хлібцем із рук невтомних трудівниць
У пору будь-яку, в важку годину
Пригостить вас водицею з криниць.
Це мрії край, любові і життя
З блакитним небом, золотавим житом,
Тут завжди прихисток та укриття,
Зігріте сонцем, добротою й миром.
До тебе линуть всі мої дороги
І всі стежки ведуть мене сюди.
Тож де не буду я з роками,
В своїм селі я завжди свій.