Місяць, зорі і Чумацький шлях,
Десь трава колише по тонких стежках,
Над хатами дим з їхньої печі,
Знов селом панує тиша у ночі
Знов туман спустився кожному у двір,
І заліг спокійно, мов ласкавий звір,
І цілує місяць своїм сяяням в вікно,
Обійме так ніжно всі хатини під крилом
Все так тихо і казково поринається у сон,
Що і пес, мій вірний сторож, засинає в свій дозор.
Тільки вітер не затихне в колисковій пісні ночі,
Він прижене сірі лівні й темні хмари поторочі
