Ні…це не триста спартанців,
це триста моїх українців…
Триста героїв, що на станції
Крути згинули, не здавши позицій…,
відстояли гідність свою й Батьківщини,
ціною життя, що у серці буяло…
Ви вічні герої моєї країни,
котрих за свободу і волю вбивали
безжально червоноармійці,
в нерівнім бою за майбутнє…
Знущались з братів моїх українців
без кари, без страху, без суду…
Триста студентів синів України,
що у січні в снігах захололи…
Пам'ять і слава про вас не загине,
Ніколи… ніколи… ніколи…