Дивна хвороба – особи роздвоєння,
Нею хворіють, бува, й депутати.
Душі їх грішні в Росію настроєні,
Руки – до нашого сала і влади.
Навіть у мозку в півкулях розбіжності:
В правій про кращий народний добробут,
В лівій, що також не схильна до бідності,
Що б його вкрасти у того ж народу.
Мабуть громада вже теж заразилася.
Владу розумну і чесну бажає,
Щойно лиш вибори чесних скінчилися,
Знову вона те, що мала, те й має.
Може і я, спаси Боже, нездужаю.
Серце волає: мерщій до Майдану!
Та ось сідниці піднять не подужаю,
Мов приросли до м’якого дивану.
Мрії підносять до статусу панського,
Та опускає життя до долівки.
Просить душа ананасів в шампанському,
А організм потребує горілки.