В країнах по світу спрадавна балакали,
Що є в Україні якісь там дива.
Тоді ще і жаби в болоті не квакали,
Із котрого вилізла згодом Москва.
Відтоді і вабить болотяних злодіїв
Родюча, свята Українська земля.
Частенько червоних і білих «добродіїв»
Сюди засилали вожді із кремля.
Підступно, жорстоко, завжди по-злодійському
Приносили розбрат в країну і зло.
Щоб Волю убити ордою кремлівською,
Вони не спинялися, щоб не було.
Зненацька сполоханий пострілом згубливим,
Зірвався у штопор багрянистий лист.
Відлунням полинув у просторі збудливім
Пташиний тривожно розпачливий свист.
Могили героїв не можуть буть мертвими,
Вони випромінюють дух для живих.
Героями славними, вічно безсмертними,
Живе Україна задля молодих.
Живе, бо на зміну героям розстріляним
«Свободу Вкраїні!» гукнули нові.
Життям Україні ще жити омріяним!
Шануймо героїв, загиблих в борні!