В завіях мрій ще "хтось" тебе чекає.
Лякає серцем зболеність німу.
Лягає ніч в осяяну пітьму.
У світі просто так нічого не буває.
Скажи,чому?
І краще нехай йде, ніж бреше прямо в очі,
Бо я ні грама з серця не візьму.
Лиш викину усмішку ту брудну
Й усі здогадки, помисли дівочі.
Відчув вину?
Хіба ж то гріх про щастя своє дбати
У ніч, у день, у літо чи зиму?
Все вірити з тремтінням одному.
І істину в очах його читати
Тепер складну...