Пахнеш осінню й дощами, свіжим терпким полином,
Поцілунками, думками і сухим п’янким вином.
В тобі барви морів синіх, смак усіх солодких страв.
Літнє тепле павутиння й крик любові ти ввібрав.
Небо впаде на підлогу, ти зчиняєш зорепад,
Прокладаєш в слід дорогу, в тобі смак чужих розрад.
Ти, з очима лугів чистих, що ввібрали мої сни,
Яснотравистих, барвистих та яким нема ціни.
Гір зелених чарування, рік бурхливих течія,
Сліз потоки на прощання, в тобі все і, навіть, я.