Сумною хмарою закрився небозвід,
Розкидав вітром пожовтіле листя.
П’ять років за тобою біг вперед,
До твого серця, де немає місця
Для мене, хоч би на хвилину
Закрию очі на прийдешній день.
Без тебе я, як без надії, згину,
Чекаючи новий пустий будень.
Так хочу випадково й тихо
Зустрітися в осінньому саду,
Де замість щастя, лиш зустріну
лихо,
Бо в нім тебе не віднайду.
Я ж не зганьбив тебе душею,
Чому ж мовчиш, сумне твоє
обличчя?
Чого ж не будеш тільки мею,
А з ним шукаєш ти дворіччя?
Лиш в думці обійнять тебе посмію
За ці роки рукою й не торкнувся.
Кохаю просто якось без надії,
Бо трохи пізно я вже схаменувся.
Скажи чому притягує до тебе,
Хмелію усмішкою твого тепла.
Я кохаю тебе, мені світу не треба,
Адже світ у тобі, а ти щастя дала.
м. Львів 2006 р.